You are hereкласифікація електронних видань

класифікація електронних видань

warning: Creating default object from empty value in /home/ebookua/public_html/modules/taxonomy/taxonomy.pages.inc on line 33.

Класифікація електронних видань

Класифікація електронних видань може вестися за декількома ознаками. Найбільш істотними з них нам представляються наступні:
- періодичність видання;
- коло споживачів продукції;
- вид видання;
- спосіб поширення;
- формат видання.
Коло споживачів продукції або коло користувачів електронних видань досить широке і різноманітне. До них можна віднести учнів, що використовують електронні підручники, туристів і відвідувачів музеїв, що за допомогою електронних видань можуть робити віртуальні подорожі й огляд пам'ятників культури, фахівців, що використовують довідкові й інші видання зі своєї спеціальності і т.д. Ці видання поширюються переважно на компакт-дисках і розраховані на мультимедійний комп'ютер.
Наукові і технічні видання, переважно періодичні, розраховані на широке коло науковців, фахівців і викладачів і стають усе більш популярними, головним чином завдяки випереджальної, у порівнянні з друкованими виданнями, можливості ознайомлення з ними, а також у зв'язку з більшою простотою і дешевиною одержання інформації, простоті її витягу і можливості контекстного перегляду авторських посилань і супутніх матеріалів. Останнім часом основним середовищем поширення таких видань стала глобальна мережа Інтернет.
Супутніми для всіх розглянутих вище різновидів електронних видань є рекламні матеріали. У більшість електронних видань, як, утім, і в друковані, вкрапляється реклама у всіляких формах. Найпростіших і природна з цих видів – реклама фірми, що робить дане електронне видання, що включає в себе як мінімум інформацію про інші електронні видання даного профілю, випущених або підготовлюваних до випуску цією фірмою. У періодичних електронних виданнях реклама автоматично переноситься зі зверстаних сторінок оригіналу в електронне видання. У виданнях, розповсюджуваних по глобальних мережах, саме оформлення сайтів, сторінок і інтерфейсів уже містить рекламні елементи, зокрема, анімаційні.
Види видань тісно зв'язані з колом користувачів. Тут можна обмежитися ознаками періодичності і тематичної галузі, до якої видання відноситься. Щоденні і щотижневі видання поширюються практично тільки в мережних середовищах, причому вони можуть, зокрема, поширюватися шляхом розсилання, тобто повне видання, а частіше – окремі його тематичні рубрики примусово посилаються тим користувачам, що на них підписалися. За тематичною галуззю коло електронних видань досить широке. Так, на нематеріальних носіях поширюються:
- навчальні посібники (навчання іноземним мовам, конспекти лекцій, методичні вказівки по виконанню практичних і лабораторних робіт, тексти рефератів і доповідей і ін.);
- наукові журнали (як правило, вибірка з декількох випусків журналів разом із програмними пакетами і супутніми рекламними матеріалами);
- дитячі видання у формі мультимедійних сценаріїв казкового, пригодницького, літературно-художнього і навчального типу;
- художня і науково-популярна література (звичайно в PDF-форматі або в архівіруваній формі). Ці видання становлять інтерес для всіх груп читачів;
енциклопедичні і довідкові видання, іноді багатотомні, у тому числі аналоги раніше виданих енциклопедій, наприклад Grolier, Laruss, і специфічно комп'ютерні – інтерактивний атлас світу, географічний довідник, атлас автомобільних доріг і ін. В електронному виді створюються зараз і інші довідково-картографічні системи. Для багатьох великих міст вони вже створені і дозволяють не тільки знайти потрібний будинок по відомій адресі, але й оптимізувати маршрут до місця призначення.
У мережних середовищах, наприклад у мережі Інтернет, поширюються електронні видання переважно періодичні, зокрема:
не тільки окремі навчальні посібники, але і цілі навчальні цикли для дистанційного навчання і самостійного вивчення;
винятково широке коло наукових, науково-популярних і технічних журналів, починаючи з комп'ютерних (Computer World, Computer Week/Moskow, CompuLog і ін.) і мережних (Internet Journal, CrazyWeb, LANMagazine) і кінчаючи музичними й ігровими;
суспільно-політичні журнали, наприклад широко відомий «Вогник»;
літературно-художні видання, у тому числі журнали;
бібліографічні покажчики і реферати типу Book Review і електронної бібліотеки служби «ИНФОМАГ»;
газети (наприклад, «Аргументи і факти», «Аномалія», «Вести», «Натали»,«Вісті»);
розважальні видання («Знайомства», «Вечірній клуб», «П'яте колесо», «Віра, Надія, Любов»);
спеціалізовані рекламні видання, у тому числі «Центр-Плюс», «Реклама-Шанс».
За способом поширення всі електронні видання можна розділити на дві великі групи, а саме:
розповсюджувані на фізичних носіях, переважно компакт-дисках;
розповсюджувані в мережних середовищах, як локальних (наприклад, мережна електронна бібліотека навчального інституту), так і глобальних.
Так само як і друковані, електронні видання можуть бути класифіковані за форматом. Однак якщо в друкованому виданні формат характеризує фізичні розміри видання, то в електронному виданні формат описує те, яким образом у файлі представлена інформація, що є в даному виданні. Починаючи з 80-х рр. електронні видання поширювалися в текстовому форматі, спочатку під DOS (txt), а потім під Windows і інші платформи. В даний час використовуються, як уже відзначалося вище, два основних гіпертекстових формати, а саме HTML і PDF, причому останній зберігає всю інформацію в графічній формі. Якщо у виданні є цифрова анімація, а тим більше цифрові аудіо- і відео- фрагменти, то такі електронні видання називають мультимедійними.

Розповісти

Share this

Яндекс.Метрика