You are hereпаперові книжки

паперові книжки

warning: Creating default object from empty value in /home/ebookua/public_html/modules/taxonomy/taxonomy.pages.inc on line 33.

Книжка як фетиш

Інформація, отримана з екрану кишенькової електронної книги, чи із більш звичних сторінок, по своїй суті не міняється. Проте, вибір того чи іншого джерела може завдати впливу на ринок видавництв, на довкілля а також, поза сумнівом, на книжкову моду. Компактний легкий електронний носій, чи вишукано проілюстрована, приємна на доторк паперова книга?

Противник чи стимул

«Нещодавно я була на круглому столі, присвяченому темі електронних книжок, – розповідає журналістка, письменниця і видавець Леся Воронина. – Інформація абсолютно доступна для будь-якої дитини – найбільше говорили саме про дитячі книжки. Це нормально і добре, будемо співіснувати. Дитина бачить цю дивовижну мінливу картинку, коли одним доторком пальчика можна отримати будь-яку із тисячі тисяч книжок...» На останніх книжкових заходах зменшення книжкових яток стало помітно неозброєним оком. Видавці в один голос нарікають на зменшення клієнтури, «грішачи» на зниження загальної платоспроможності та зріст популярності електронної книжки. Втім, директор видавництва «Смолоскип» Ростислав Семків стан речей оцінює більш оптимістично: «У «Смолоскипа» кількість покупців цього року не зменшилась, я б не говорив про це як про тенденцію, думаю, це швидше паніка. Паперова книга має свою нішу. Звичайно, її посунуть, але до кінця вона не зникне, бо є люди, які люблять запах, дотик сторінок. Думаю, зникнуть розкладки, масові романи – це буде перший ефект приходу електронної книжки. Література масова, а також література навчальна перекочує в цифровий формат. А от видання Швейка (показує вишуканий подарунковий двохтомник Ярослава Гашека – авт.) – таке неможливо зробити в електронному вигляді. Видавництва трохи перепрофілюються. Будуть такі, що працюватимуть тільки на електронні книжки.»

Дивіться також: Ілюстрації до поеми Івана Котляревського "Енеїда"

Сперечатися про переваги й недоліки того чи іншого різновиду чтива можна нескінченно – як про синтетичну чи живу новорічну ялинку. На боці одних стоять неубиті дерева, вільний простір в домі та легкий багаж при пересуванні, на боці інших – сила традиції, шурхіт і запах сторінок та естетична складова. «Будемо сподіватися, що конкуренція книжки паперової й електронної призведе до того, що перша стане іще вишуканішою і досконалішою. Я не вважаю себе ретроградом, але дуже хотілося б, щоб діти все ще хотіли розгортати книжку, – говорить Леся Вороніна. – Щоб збереглася традиція спілкування з книжкою як з матеріалізованим витвором письменника і художника».

Так чи інакше, але електронна книга вступає в свої права. На противагу паперовим видавництвам, їхні електронні побратими ростуть, наче гриби після дощу. На сьогодні український власник електронної книжки найбільше шанує chtyvo.org.ua, flibusta.net, ebook-ua.org, e-reading.org.ua; в нагоді студентам і школярам стане портал chitalka.info.

«Фен-шуйна» книжка

Паперові видання, в свою чергою, вдаються до все нових дизайнерських викрутасів, перетворюючи книгу ледь не у витвір художнього мистецтва. Чи то із загрозою з боку електронної книжки, чи то просто в ім’я естетики, але книжка стає дедалі більш вишуканою, дизайн – все більш сміливим і неординарним. Збірка поезій Богдана-Ігоря Антонича «Три перстені», приміром, що вийшла у Львові кілька років тому, розходиться «на ура» завдяки мистецькому оформленню, в той час як лише на 10-15 гривень дорожче лежать скромні й обділені увагою «брати», видані без пафосу томики, які, поза тим, містять повнісіньку добірку творів поета. «Зів’яле листя» Івана Франка, видане в тій самій серії, спіткає подібна доля: до затишно-гірчичних декорованих сторінок тягнуться руки навіть тих, хто ніколи перед тим не цікавився творчістю Франка (гарний піар-хід для підзабутих класиків, чи не так?). Книжки оздоблюються художніми чи документальними світлинами, вставленими фрагментами чернеток – словом, кожен вигадує свою «фішку». Подібна тенденція спостерігається і в літературі для найменших: «На лондонському книжковому ярмарку я бачила, що книжки для найменших дітей часто перетворюються на іграшку. Книжка стає об’єктом інтерактивної діяльності дитини, втрачаючи первісне призначення: вона може перетворюватись на звірят, у неї «виростає» хвіст, є кудлаті вуха, вона може «мукати» і нявчати», – розповідає Леся Воронина.

Книга поступово перетворюється на елемент «фен-шуя», мистецький об’єкт, її кортить тримати в руках, гортати сторінки, поставити біля ліжка чи вручати у якості подарунку. Гарно видана книжка стає предметом престижу. Тримаєш книжку невідомого тобі автора – і кортить її купити – попри ризик розчарування. Що ж, з одного боку, під красивою обгорткою читачам можуть легко «згодувати» черговий літературний «гамбургер», а з іншого – модна на літературу і на красиву книжку – далеко не найгірше. І навіть якщо це явище стане масовим, вартісна література від цього виграє. Принаймні, не втратить так точно.

Список найповніших літературних бібліотек (Джерело: форум misto.ridne.net)

§ http://www.gutenberg.net/ - величезна бібліотека книг, переважно мовою ориґіналу, або в перекладі на англійську. Книги розміщуються зі збереженням всіх прав, тому там переважно старі книги, які перейшли в "public domain"

§ http://www.utoronto.ca/elul/Main-Ukr.html - електронна бібліотека української літератури

§ http://www.memoware.com/ - бібліотека книг в форматах для КПК, в основному англійською

§ http://lib.ru/- бібліотека Мошкова, російською

§ http://gutenberg.spiegel.de/ - німецький розділ бібліотеки gutenberg

§ http://www.sacred-texts.com/index.htm - величезне зібрання книг на теми: міфологія, легенди, фольклор, релігія, окультизм, езотерика. Англійська, іноді мовою ориґіналу

§ http://gallica.bnf.fr/ - французька електронна бібліотека (частина французької національної бібліотеки). Частина старих книг у відсканованому вигляді

§ http://litopys.org.ua/ - літописи та давня українська література

§ http://oun-upa.org.ua/books/ - книжкова полиця ОУН-УПА

§ http://kazka.in.ua/ - Українська казка

Електронні рідери проти звичайних паперових книжок – хто «зеленіший» ?

Під таким заголовком з’явилася стаття на сайті громадського проекту Sierra Club Green Home. Оскільки тема «озеленення» або екологічності та електронних рідерів почала активно обговорюватися на блогах, сподіваємось, що огляд цієї статті вас зацікавить.

Отже, основне питання: хто «зеленіший» – паперові книжки чи електронні рідери? Воно провокаційне і, на перший погляд, Е-рідер набагато екологічніший за книжку.

В основу пошуку відповіді було покладено аналіз життєвого циклу книжки та Е-рідера. Тут почали враховувати не тільки дерева, необхідні для виробництва паперу для книжок у порівнянні з витратами матеріалів на виробництво електронних рідерів, але і витрати з доставки, паливо, енергію, необхідну для переробки та утилізації цих матеріалів.

Кінець кінцем дійшли наступного висновку: якщо ви читаєте 40 і більше книг на рік за допомогою E-рідера, то це правильний вибір з точки зору екологічності. Але якщо ви використовуєте його лише зрідка, ймовірно, краще читати звичайні паперові книги. Цей висновок підкріплюється дослідженням на блозі TerraPass, де більш екологічним вибором E-рідера є той, якщо ви читаєте більше 23 книжок на рік.

В статті на блозі New York Times на цю тему зроблено дещо інший висновок. Якщо читати по 3 книги на місяць протягом 4 років, E-рідер значно кращий за звичайні паперові книжки, згідно із показниками викидів вуглецю в атмосферу.

Очевидно, що тема «озеленення» ще досить нова і потребує не одного дослідження.

А ось і рішення, яке пропонує автор статті: прийти в публічну бібліотеку, знайти три або чотири книги, прочитати їх і повернути в бібліотеку. На думку автора, це найекологічніший спосіб читання. Бібліотечні книги можуть читати десятки людей протягом багатьох років, після чого книжки можна легко переробити.

З автором, звичайно, можна і погодитися, і посперечатися, що зробили багато відвідувачів сайту, залишивши свої коментарі до статті. Але він точно - справжній адвокат публічної бібліотеки.

Розповісти

Share this

Яндекс.Метрика