You are hereпростір

простір

warning: Creating default object from empty value in /home/ebookua/public_html/modules/taxonomy/taxonomy.pages.inc on line 33.

РОЛЬ ЕЛЕКТРОННИХ КНИГ В ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ УКРАЇНИ.

Науково-технічний прогрес та розвиток цифрової техніки, який його супроводжує, не залишив осторонь книговидавничої справи. Можливості Інтернету та електронних засобів поширення інформації почали складати конкуренцію традиційним формам книговидання. На сучасному етапі спостерігаємо швидкий розвиток і поширення електронних книг, в тому числі –електронних підручників, а також створення та популяризацію низки наукових електронних бібліотек. Яскравим прикладом цієї тенденції є розміщення на сайті Міністерства освіти і науки України електронних версії деяких підручників. На ринку також з’явилися у продажу електронні носії з педагогічними та програмно-методичними засобами, які містять найповнішу інформацію з усіх розділів навчальної дисципліни.

Дедалі частіше починають вживатися терміни: електронне видання, електронна книжка, електронний підручник. Стрімке зростання кількості дефініцій цієї сфери змушує проаналізувати їх і обрати найбільш правильний відповідник. Отже, під електронним виданням слід вважати електронний текст, який пройшов редакційно-видавничу обробку, може містити графічні, мовні, музичні, відео- та фото- фрагменти, що разом становлять цілісний продукт, який знаходиться на електронному носії (магнітному, оптичному чи лазерному) або розміщений в мережі Інтернет. Вихідні відомості електронного видання мають містити інформацію про тип носія, фізичний формат запису, операційну систему, обсяг запису в мегабайтах тощо.

Електронна книга (англ. e-book) – це вузькоспеціалізований компактний пристрій, призначений для відображення електронного видання, яке знаходься в пам’яті пристрою у відповідному форматі. Саме зараз ми спостерігаємо активний розвиток таких електронних книг, що можуть вміщувати в собі великі об’єми текстової, графічної та аудіо інформації.

Перевагами таких електронних книг є:

• компактність (можна зберігати десятки і сотні тисяч книг);

• можливість повнотекстового пошуку;

• можливість швидкої і простої зміни гарнітури і кегля;

• можливість читання книг при низькому рівні освітлення (на пристроях з підсвічуванням);

• можливість прослуховувати текст книги;

• низька вартість розповсюдження електронних видань;

• перехід по гіперпосиланнях, відображення тимчасових виділень і закладок;

• можливість відображати анімовані малюнки, мультимедійні кліпи і відтворювати аудіо-книжки та mp3-файли;

• зменшує шкоду, що завдається довкіллю, оскільки при виробництві не використовується папір, що є продуктом деревини.

До недоліків електронних книг слід віднести:

• потенційна несумісність з новими апаратним чи програмним забезпеченням;

• екрани деяких пристроїв швидко перевтомлюють очі;

• розширення екранів більшості пристроїв сьогодні таке, що якість зображення на них поки що значно гірша, ніж у паперового аналога;

• час роботи переносного пристрою від батареї обмежений;

• значні незручності викликає переведення в такий формат паперових видань з великою кількістю ілюстрацій;

• хрупкість пристрою;

• висока вартість пристрою (від 2000 до 3000 грн.).

Світовий досвід показує, що електронні підручники успішно використовують провідні освітні заклади. В Сполучених Штатах Америки прийняли програму, за якою до 2012 року кожен школяр матиме електронний підручник. Новий план обійдеться країні на дев’ять мільярдів доларів дорожче, ніж друковані підручники. Та спеціалісти з дослідницької організації DLC (Democratic Leadership Council) обіцяють, що після перших чотирьох років запровадження електронні підручники даватимуть економію у п’ятсот мільйонів доларів щороку. [2]

Слід зазначити, що поширення електронних книг та підручників, а також електронних видань до них, стикається з питанням захисту авторських прав. Контроль за дотриманням ліцензії і розповсюдженням творів дещо складніші, ніж у паперових копій. Навіть Всесвітня організація інтелектуальної власності визнає, що стрімкий розвиток цифрових технологій і глобальних телекомунікаційних засобів створив ситуацію, коли авторське право і суміжні права виявилися уразливими відносно зловживань і порушень у рамках всесвітньої мережі. Світове співтовариство в області авторського права змушене застосовувати нові засоби захисту й передбачати нові правові дії.[3]

Електронне видання, у порівнянні з друкованим виданням, є більш вразливішим перед піратством та контрафакцією. І які б способи захисту не винаходили, це питання завжди буде актуальним. На сьогоднішній день існує декілька шляхів унеможливлення несанкціонованого копіювання матеріалу.

Одним з них є використання DRM захисту (англ. DRM – Digital rights management). Це програмні або програмно-апаратні засоби, які створюють перепони при спробі копіювання захищеного матеріалу, який розповсюджується в електронній формі, або дозволяють відстежити створення таких копій. Під DRM розуміють власне технічні засоби захисту, хоча захист від копіювання може включати також організаційні, юридичні та інші запобіжні заходи.

Іншим способом від несанкціонованого копіювання є створення файлів з «водяними знаками». Це дозволяє легко ідентифікувати покупця, якщо він вирішить поділитися покупкою в Інтернеті. Фактично захист авторського права електронного видання – це боротьба, де по обидві сторони барикади стоять високопрофесійні фахівці з цифрових технологій та програмування. Через це багато видавництв відмовляються від підготовки електронних видань поряд з традиційним книжковим виданням. Хоча ситуація коли друкована книга постачається на ринок разом з її електронним, професійно підготовленим аналогом, була б найбільш прийнятною для розвитку інформаційного та інноваційного суспільства.

Стримує процес поширення електронного книговидання і велика кількість форматів для електронних зчитувачів (англ. e-reader). Кожен виробник таких зчитувачів намагається створити власний формат і таким чином прив’язати до нього програмне забезпечення. Хоча для популяризації цього процесу доцільніше було б обрати шлях уніфікації формату для усіх виробників зчитувачів і виробників електронних видань. Успішним прикладом можна вважати ініціативу фірми Sharp та виробника електронних видань Voyager щодо створення спільного єдиного формату в Японії. Внаслідок чого вони отримали дофінансування цього проекту від японського уряду.

Пропонується таким єдиним форматом для України обрати формат ePub (Electronic Publication). Це відкритий формат електронних версій книг, розроблений Міжнародним форумом з цифрових публікацій IDPF. Файли в цьому форматі мають розширення .epub. Формат дозволяє видавцям виготовляти і розповсюджувати цифрову публікацію в одному файлі, забезпечуючи сумісність між програмними та апаратними засобами, а також дозволяє відтворювати цифрові книги та інші публікації в режимі плаваючої («гумової») верстки.

Здійснення вище зазначених кроків дозволить наблизити нас до того часу, коли електронна книга та електронний підручник стануть звичним явищем в житті суспільства та посядуть гідне місце в нашому освітньому та культурному просторі.

Розповісти

Share this

Яндекс.Метрика